Мрія




Мрія

Кожного року вони зустрічаються в останній вечір осені. Щоб знову побути разом всього три місяці. Час тяжкої розлуки падає з плечей, мов тягар. Цієї зустрічі вони чекали весь рік. І, ось тепер, коли вони разом, їм здається, що їх ніщо не розлучить. Але дарма...

... Вони знайомі так давно, що інколи здається, не було ще білого світу, а вони вже були разом. Їй дуже важко з Ним, але без Нього ще гірше. Але Він такий холодний. Він, наче близько, але так далеко. Він рідний, але такий незрозуміло чужий. А Вона так кохає Його, хоче відчувати кожен Його подих, хоче пригорнути Його мільйонами сніжинок, які б розтопили його крижане серце. Коли вони були разом, все змінювалось. Вночі, тихенько, Він малював на Її вікні дивовижні візерунки. А зранку все навколо блищало - яскраві промінчики сонця проблискували крізь Її шибки. А коли вони сварились, то Він йшов, а Вона плакала... А разом з Нею плакало все... Вона повільно танула під тими, нещодавно ласкавими, промінцями. А Він так лютував, що від Його подиху завмирало все навкруги, і страшна хурделиця замітала всі сліди кохання.

Але в останній місяць перед розлученням Він завжди повертався. І їхнє кохання знову було безмежним та неземним.

... Кожного року вони загадують одне бажання: бути разом зажди. Але так, мабуть, хочуть небеса, щоб їхня мрія згасала знову і знову, тільки народившись.

Так, не можуть вони бути разом... Тому, що Він - Мороз, а Вона - Зима...

Тут розміщені мої статті, які були написані під керівництвом Коваленко Лариси Олексіївни. Яка є не просто чудовою людиною, а ще й гарним, досвідченим і чуйним педагогом.

Усі роботи розміщені для ознайомлення, якщо ж ви будете їх використовувати, прошу вказувати ім'я автора або посилання на статтю.

Дуже дякую за увагу, сподіваюсь на конструктивну критику!


 
Как скачать бесплатное сочинение? Жми и сохраняй . И ссылка на это сочинение; Мрія уже в твоих закладках.
Вперед:
Назад:
Дополнительные сочинения по данной теме

  • Готуємось до ЗНО. Повторюємо правила

  • Розряди займенників За лексичним значенням і морфологічними ознаками займенники поділяються на дев'ять розрядів. 1. Особовими називаються займенники, які вказують на осіб, інших істот, предмети, явища, поняття: я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони. Всі особові займенники змінюються за відмінками й числами; займенник він змінюється і за родами. 2. Зворотним Називається займенник себе, який вказує на того, хто виконує дію. Він не має роду, числа і називного відмінка; за іншими відмінками він змінюється. 3.
  • Ото таке нам було

  • Пішли ми значить щедрувати, щедруємо, ходимо по хатах, та й співаємо народні щедрівки, та новітні віршики розказуємо, а там і про сало, і про ковбаси, і про вареники, і про щедрість. Та жодної хати не минаємо, щедруємо ми пречудово, тож і чекають нас усі у гості, і кличуть. Все ніби добре, та люди вже не ті! Змінився народ! Ми ж бо їм "щедрик - ведрик, дайте вареник", а вони нам
  • Казка “Пригоди Сніжка”

  • У дівчинки Світланки була улюблена кішечка Тері. Вона чудово проводила з нею свій час. Одного теплого весняного ранку Тері привела до Світланки трьох своїх кошенят. Ці кошенята були маленькі, м'якенькі та пухнасті. І дівчинка назвала їх: Попелюшка, Сніжок та Перлинка. Сніжок дуже вирізнявся з-поміж інших кошенят своєю вдачею. З ним постійно траплялися якісь пригоди. Сніжок дуже пишався своєю зовнішністю - білою пухнастою шубкою, чистенькими і біленькими м'якими лапками. Одного разу з
  • Стельмах М.” Гуси – лебеді летять…”

  • Повість Михайла Стельмаха "Гуси-лебеді летять..." є автобіографічною. В основу твору лягли спогади письменника про власне дитинство. Сама розпо­відь ведеться від імені сільського хлопчика Михайлика, в якому неважко впізна­ти автора повісті. Цікаво розповідає М. Стельмах про зимові ігри дітлахів, колядки і щедрівки. Згадує, як проводжали і зустрічали плугатарів. "А яка то була радість, коли орач виймав тобі з торби шматок причерствілого хліба і казав, що він од зайця! Це був найкращий хліб
  • Які вони десятикласники?

  • Які вони десятикласники. Ми разом з ними з 5 класу. Разом навчалися, разом мандрували, готували свята, обговорювали, ділилися новинами. Одним словом кажучи, просто жили. Вони були жваві, творчі, зажди сповнені ідеями. Нам було і є ким пишатися, яскраве сузір'я. Одного разу готуючись до заходу, в класі стояв творчий хаос: там співали, там танцювали, там малювали полотно розміром 1,5 м на 3 м. Одна дівчина озирнулась навколо і сказала: "Це так чудово,
  • Поміркуйте над фразами

  • Коли дітей сварять, вони звикають сваритися. Коли діти живуть серед ворожнечі і злоби, вони стають злими, свар­ливими, агресивними, здатними до бійки. Коли діти живуть серед насмішок, вони стають нерішучими і надто скромними. Коли діти живуть в ніяковості і соромі, відчуття власної гідності ви­роджується у почуття вини. Коли до дітей ставляться терпимо і справедливо, вони вчаться бути терпеливими і справедливими з іншими. Коли дітям вселяють упевненість у собі, вони вчаться
  • Для нас комп’ютер не розкіш, а необхідність

  • Комп'ютер для нас не розкіш, а необхідність В місті Марганець Дніпропетровської області є чудова школа № 10 в якій я працюю. Мій клас - це моя сім'я. Вона нараховує 13спортивних, креативних хлопчаків і 13 творчих, талановитих дівчаток. Кожна дитина зі своїм характером, своїми інтересами, своєю ізюминкою. Разом ми з 2008 року. Саме в цей час я почала працювати в проекті "1 учень: 1 комп'ютер". Разом з учнями я зрозуміла, що комп'ютер